Давня та цікава історія, грандіозна архітектура театру Rialto роблять його унікальним і неперевершеним місцем у Монреалі. Додайте до цього, що приміщення отримало статус національної історичної спадщини, але все одно працює. До 1990 року Rialto був кінотеатром, а потім перекваліфікувався в театр. Більш докладно про історію створення кінотеатру на Парк-Авеню у Монреалі читайте на montreal-trend.com.

Найвидатніша будівля

Театр Rialto, був побудований в стилі необароко. Він  є однією з найвидатніших будівель Монреаля. Впадає в очі елегантна та витончена архітектура театру з його фасадом, прикрашеним напівкруглими арками та іншими скульптурними мотивами з круглими вікнами. Не можна не звернути увагу на його чудовий декор. Все це  дозволяло цьому просторому залу для вистав, який на початку мав 1370 місць, вважатись одним з найвишуканіших у ті часи.

Будівля розташована на Парк-Авеню, неподалік від Rue Bernard. Побудований у 1924 році, згідно з проєктом, який розробив монреальський архітектор Жозеф-Рауль Гарієпі, театр Rialto з самого початку був кінотеатром, який відрізнявся витонченим дизайном. Річ у тім, що метр Гарієпі, був фахівцем з архітектури саме театрів. Він надихався Паризькою оперою, однією з найпрестижніших будівель у стилі необароко XIX століття, побудованою між 1861 і 1875 роками. 

Сад на даху

Внутрішнє оздоблення театру, виконане в стилі Людовика XIV. Над цим працював  Еммануель Бріффа, який прикрашав не один десяток театрів по всій Канаді. Художник використав скрупульозно підібраний мармур, вишукані меблі, розписані вручну медальйони та оригінальні декоративні панно.

Офіційне відкриття цього чудового кінотеатру відбулося 27 грудня 1924 року фільмом під назвою  “In Every Woman’s Life” з Вірджинією Валлі та з Чарлі Чейзом у фільмі  “The Royal Razz”.

Початкове планування також включало бальний зал, зал для боулінгу та більярду, а також сад на даху театру. У великому залі, який нараховував 770 місць безпосередньо перед сценою та 600 на балконі, крім сеансів, проходили численні концерти та вистави. Слід зауважити, що така практика була прийнята майже в усіх кінотеатрах Монреаля того часу. 

Значно пізніше театр орендували для знімання та громадських зборів. Крім того, там було приміщення для репетицій трупи La La La Human Steps.

Національна історична пам’ятка

З моменту відкриття Rialto, можливо, завдяки тому, що на першому поверсі були магазини, дуже просто інтегрувався в комерційне середовище району. Та з 1990-х років культурне призначення театру залишалося незмінним. Тут показували кіно та давали вистави й концерти. Ближче до кінця 1990-х із занепадом кінотеатру, як бізнесу, власник будівлі намагався перетворити його на бар, але марно.

7 травня 1995 року відбулась історична подія. Театр Rialto, Міністерством культури та комунікацій Квебеку, було класифіковано як історичну пам’ятку. До того ж будівля отримала статус Національної історичної пам’ятки Канади.

Нинішній її власник – Les Productions du Theatre Rialto Inc. Холдингова компанія, що створила некомерційний фонд для відновлення будівлі Rialto. За допомогою федерального уряду, уряду провінції та міста Монреаль компанія хоче вдихнути нове життя в цю перлину кінематографічної спадщини Монреаля.

Rialto Theatre Productions висловлює намір реанімувати та оживити театр. Є бажання, щоб тут знову відбувались різноманітні вистави, які вдихнуть в цей заклад нове насичене життя. Щоб він розвинувся як центр виконавського мистецтва, водночас відкритий і привітний, мультикультурний і багатомовний. Щоб це була платформа для митців-початківців зі столичного регіону, зокрема з Майл-Енду, а також зі всього Квебеку загалом.