Це історичний воєнний фільм про Другу світову війну, який розповідає про битву за атол Мідвей у Тихому океані. Це була ключова подія війни у 1941–1942 роках. Попри те, що цей фільм про американських моряків та авіаторів, які дуже допомогли повернути хід історії в потрібному напрямку, а саме на шлях перемоги, значну частину цього фільму, який за жанром вважається бойовиком-драмою, знімали саме в Монреалі.
Причому мова про масштабні сцени боїв, за участі реконструйованих військових кораблів та авіації. Де саме знімали військове кіно в Монреалі, що цьому передувало та про особливості фільмування читайте тут: montreal-trend.com.
Історичне підґрунтя
Навіть виходячи із самої назви фільму, зрозуміло, що його знято на основі реальних подій, тобто реальної битви Другої світової війни. Битва за Мідвей була тією самою поворотною баталією, яка внесла перелом у хід війни в Тихоокеанській військовій кампанії.
Однією з головних цілей Японії під час Другої світової війни було усунення Сполучених Штатів як тихоокеанської держави з метою загарбання територій у Східній Азії та на південно-західних островах Тихого океану. Японія сподівалася перемогти Тихоокеанський флот США та використати Мідвей як базу для нападу на Перл-Харбор, забезпечивши собі панування в регіоні, а потім примусивши США до мирних переговорів.
Але Сполучені Штати знали, що японці планують атаку в Тихому океані, оскільки криптографи ВМС почали зламувати японські коди зв’язку вже на початку 1942 року. Місце та час атаки були з’ясовані після застосування, так званої військової хитрості. З американської бази на Мідвей було надіслано хибне повідомлення про нестачу прісної води.
Після чого, перехоплюючи повідомлення ворога, американському командуванню вдалося з’ясувати, що японці хочуть скористатися нестачею води, напавши саме на Мідвей. Станція Гіпо, де базувалися криптографи на Гаваях, змогла назвати й дату атаки, і бойовий порядок Імператорського флоту Японії. Вона планувалася 4 або 5 червня.
Відтак рано вранці 4 червня літаки із чотирьох японських авіаносців атакували та серйозно пошкодили цю американську базу. Японці не знали, що всі американські авіаносні сили знаходилися на схід від острова та вже готові до бою. Після перших атак японські літаки повернулися до своїх авіаносців для перезарядження та дозаправлення.
Та поки літаки поверталися, японському флоту довелося дізнатися про присутність військово-морських сил США в цьому районі, тому що він був ним атакований. Торпедоносці та пікірувальні бомбардувальники завдали потужного удару. У результаті три японські авіаносці отримали пошкодження, на суднах почалася пожежа.
Японський авіаносець, який вцілів завдав удар у відповідь, після якого зазнав пошкоджень авіаносець USS Yorktown. Пізніше силами бомбардувальної авіації було атаковане останнє японське судно, яке ще залишалося цілим. Ця атака була вирішальною, після неї останній авіаносець, країни де сходить сонце, вже був не спроможний запускати літаки, пізніше він затонув.
Протягом наступних двох днів американські війська, як на морі, так і на атолі продовжили свої атаки, змушуючи японців відмовитися від битви та відступити. У підсумку японські ВМС втратили понад 3000 військових, чотири авіаносці, один крейсер та сотні літаків. Своєю чергою Сполучені Штати — трохи більше ніж 350 осіб, один авіаносець, один есмінець та 144 літаки.
Ця вирішальна перемога США знищила перевагу Японії в Тихому океані та поставила Сполучені Штати в позицію сильнішого, яка дозволила їм розпочати скорочення Японської імперії в Тихоокеанському регіонові. Американські війська почали планомірно окупувати острів за островом, які належали японцям. Можна сказати, що Мідвей був першим кроком до перемоги в трирічній кампанії у війні проти Японії.
Тонкощі фільмування
Саме на основі таких, абсолютно реальних історичних подій і був побудований сюжет фільму «Мідвей». Його фільмування відбувалося в Монреалі на студії MELS Studios. Тут зосередилися на створенні масивної, частково масштабної моделі авіаносця USS Enterprise та моделей великих літаків. Тут також використовували вітрові та дощові машини, щоб відтворити інтенсивні практичні ефекти.
При цьому основне знімання автентичних декорацій проходило на Гаваях. Після чого відбувалося поєднання відзнятих матеріалів із цифровим середовищем для масштабних повітряних битв. Режисер Роланд Еммеріх використав це поєднання масштабних практичних конструкцій у Монреалі з комп’ютерною графікою, щоб зробити фільмування дорогого історичного військового фільму можливим, відтворивши авіаносці, яких більше не існує в реальному житті.
До прикладу, бойові сцени фільму знімали у великому ангарі в Монреалі. Усередині ангара знаходилися моделі, розмір яких становив 80% від розміру авіаносця USS Enterprise — лише третина авіаносця була перетворена на модель, бо саме стільки місця помістилося в ангар. Десятки літаків також були перетворені на моделі, розмір яких становив 80% від їхнього фактичного розміру.
Вілсон сказав, що у фільмі було використано багато комп’ютерно генерованих зображень та візуальних ефектів, щоб зробити його доступнішим. Наприклад, затоплення лінкора USS Arizona було створено за допомогою саме таких зображень.
Продюсер і режисер хотіли зробити «Мідвей» якомога детальнішим та історично точним, але це не документальний фільм, тому його зробили максимально драматичним та захопливим.
Історична вірогідність важлива
Крім того, на фільмуванні «Мідвею» були присутні технічні радники ВМС. Вони уважно слідкували за всім, що відбувалося на знімальному майданчику протягом усіх знімальних днів, допомагаючи акторам, як можна точніше виконувати свої ролі. Адже, як відомо, сатана криється в деталях, відтак задачею цих людей було зробити їх максимально точними та наближеними до реальності.
До прикладу, актору Еду Скрейну знадобилася порада одного з радників, коли він засунув руки в кишені під час проведення оперативного брифінгу. З’ясувалося, що цього не можна робити.
Загалом, це не перший досвід фільмування режисера Роланда Еммеріха в Монреалі. Його відомі кінокартини «Післязавтра» та «Падіння Білого дому», так само знімалися на студії MELS у мегаполісі. Також слід відзначити супервайзера з візуальних ефектів Пітера Г. Треверса, який приєднався до проєкту в перший день постпродакшну. Як відомо, Треверс керував роботою в таких всесвітньо відомих художніх фільмах, як «Матриця: Перезавантаження», «Гаррі Поттер і філософський камінь», «Стюарт Літтл 2», «Володар перснів: Дві вежі» та «Капітан Америка: Зимовий солдат».
Студія MELS
MELS — це одна з найбільших та найсучасніших кіностудій. Компанія постачає послуги кіновиробництва та аудіовізуалізації не лише у Квебеці, та в Канаді, але й у всьому світі. У першу чергу MELS відомий своїми звукозаписними майданчиками, найсучаснішим обладнанням та кваліфікованими фахівцями.
Нині потужності компанії в Монреалі, Сен-Губерті та Квебеці використовуються, як для місцевого, так і для іноземного кіновиробництва. До переліку постійних клієнтів входять і голлівудські компанії, тут створюють великі американські та європейські кінопроєкти. Відомо, що MELS вирізняється своїми унікальними інтегрованими послугами, які охоплюють кожен крок від написання сценарію до постпродакшну.
Джерела:
