Монреальський Théâtre du Nouveau Monde, попри свою відносну молодість, є одним із найважливіших театральних інституцій франкомовної Канади. Дата його заснування — 1951 рік. Із цього часу театр формує обличчя драматичного мистецтва міста. Його сцена стала місцем народження численних знакових постановок, які поєднують класичну традицію та сучасні експерименти, не забуваючи при цьому об’єднувати глядачів різних поколінь.
Серед цих постановок особливо виділяється комедія вельми знаного класика Жан-Батіста Поклена, більш відомого як Мольєр, «Скупий», яка від самої прем’єри стала символом високої акторської майстерності та новаторського режисерського підходу. Вистава не лише підкреслила амбітність du Nouveau Monde, а й закріпила його як культурний осередок, що поєднує європейські традиції та унікальний канадський контекст, про що докладніше можна прочитати тут: montreal-trend.com.
Історичний контекст
На початку 1950-х років Монреаль прагнув зміцнити власну культурну ідентичність у франкомовному світі Північної Америки. Саме тоді група ентузіастів, серед яких був Жан Гаськон, створила Théâtre du Nouveau Monde — театр, який став місцем зустрічі класичного та сучасного мистецтва.
Заснування театру відбулося в період інтенсивного розвитку культурних інституцій Монреаля, коли місто намагалося поєднати традиції європейського театру, перемішавши їх із потребами місцевої аудиторії.
Nouveau Monde швидко здобув репутацію сцени високої якості. І нічого дивного в цьому не було, адже тут поєднувалися глибокий драматичний аналіз, яскраві акторські інтерпретації та новаторські постановки, які були дуже близькими сучасній монреальській публіці. Комедії Мольєра, класичні трагедії Шекспіра та твори Брехта стали фундаментом репертуару водночас театр експериментував із сучасними канадськими драматургами.
Біографія Жана Гаськона
У цьому контексті кілька слів слід сказати про одного із засновників театру — Жана Гаськона, який народився в Монреалі в 1920 році. Юнак навчався в консерваторії драматичного мистецтва. Його кар’єра розпочалася на радіо та сцені невеликих театрів, але справжнє визнання прийшло після заснування саме Théâtre du Nouveau Monde у 1951 році.
Гаськон був не лише засновником, а й активним режисером та актором театру, прагнучи поєднувати класичні європейські традиції з канадською культурною реальністю. Він виховував нове покоління акторів, розвивав театральну освіту і брав участь у створенні знакових постановок. Однією з таких стала класична історія від невмирущого Мольєра — «Скупий».
Творчий підхід Жана Гаськона відзначався уважністю до психології персонажів, естетичним смаком у сценографії та любов’ю до класичного тексту, який він вмів адаптувати для сучасної аудиторії. Гаськон залишив по собі неабияку спадщину, яка вплинула на формування франкомовного театру Канади, зробивши його більш відкритим до експериментів та водночас глибоко пов’язаним із традицією.
Прем’єра «Скупого» була логічним вибором для відкриття du Nouveau Monde. Ця комедія Мольєра дозволяла поєднати драматичну глибину з легкістю та гумором, показуючи багатогранність акторів і водночас закладаючи стандарт постановок театру. До слова, сам Гаськон зіграв Харпагона, втіливши образ скупого та владного персонажа з емоційною щільністю та психологічною точністю.
Жан-Батіст Поклен
До слова, автор п’єси, який жив понад 250 років раніше від Гаськона, також став засновником власного театру — du Théâtre brillant — і так само грав у ньому.
Його справжнє ім’я було Жан-Батіст Поклен, хоча безперечно відомий він став як Мольєр. Народився в 1622 році в Парижі. Він був французьким драматургом, актором і режисером, одним із найвизначніших майстрів комедії в історії театру. Там він здобув освіту в класичній гуманітарній традиції, а згодом заснував власну театральну трупу, яка гастролювала Францією.
Мольєр відомий гострим соціальним і психологічним аналізом людських вад — пихи, скупості, лицемірства та надмірної гордості. Через комедійні персонажі, які залишаються актуальними й нині, він вказував на ці недоліки.
Його творчість об’єднує комедію положень, фарс і сатиру, поєднуючи глибину драматургії з гумором та театральною естетикою. Найвідоміші твори Мольєра: «Тартюф», «Міщанин-шляхтич», «Скупий» та «Школа чоловіків». Вони стали класикою не лише французької, але і світової літератури.
Мольєра ставили на сценах усіх континентів: від Парижа та Лондона до Нью-Йорка, Монреаля та Токіо, а його п’єси перекладали десятками мов, що підтверджує універсальність його тем і персонажів.
Завдяки Мольєру комедія перетворилася на потужний інструмент соціальної критики, а його герої та сюжетні конфлікти продовжують впливати на сучасну драматургію та театральне мистецтво у всьому світі.
Постановка та сценографія
Що стосується саме цієї постановки в Théâtre du Nouveau Monde, яка досі вважається однією з найвидатніших у Монреалі, для неї була розроблена спеціальна сценографія, яка поєднувала класичні елементи XVIII століття із сучасними деталями, підкреслюючи універсальність теми жадібності та людських слабкостей.
Костюми й музичний супровід підкреслювали гумористичні акценти та емоційні зміни персонажів. Режисура Гаськона робила акцент на комедійному ритмі, взаємодії персонажів і тонкій грі на контрастах між сценою та глядацьким залом.
До слова сценографію прем’єрної постановки «Скупого» розробив Жак Пельтьє, а костюми створила Лор Кабана. Їхнє візуальне оформлення вдало поєднувало класичні елементи XVIII століття із сучасними деталями.
Прем’єра «Скупого» мала величезний успіх у Монреалі. Критики відзначали бездоганну акторську майстерність та чітке режисерське бачення Жана Гаськона. Глядачі оцінили не лише класичний текст, але і його сучасне інтерпретування, що дозволило відчути актуальність теми людської жадібності, інших вад та соціальних стосунків.
Вистава закріпила за Théâtre du Nouveau Monde репутацію сцени, на якій класика оживає та стає доступною сучасному глядачеві. Вона надихнула колектив театру на наступні постановки, сформувавши традицію, притаманну лише цьому театру — поєднувати класику з експериментальними підходами. Тоді ж були встановлені високі стандарти для франкомовного театру Канади, які актуальні й нині.
У наш час Théâtre du Nouveau Monde продовжує цю традицію, представляючи як класичні твори, так і сучасні п’єси канадських авторів. Але «Скупий» продовжує залишатися символом високої театральної майстерності, демонструючи, як класичний текст може отримати нове життя в сучасному культурному контексті.
Ця постановка показала, що театр здатний поєднувати традицію та сучасність, виховувати аудиторію і надихати нових творців.
Значення для сучасного театру
«Скупий» у постановці Théâtre du Nouveau Monde став чимось значно більшим, ніж класична комедія. Це символ становлення канадського театру, уособлення культурного діалогу між традицією і сучасністю, а також яскравий приклад того, як талант одного митця — Жана Гаськона — може змінити обличчя театру.
Вистава залишається важливим етапом у розвитку франкомовного театру Монреаля та прикладом того, як класика оживає на сучасній сцені.
Джерела:
- https://www.lapresse.ca/arts/theatre/2024–12–20/theatre-du-nouveau-monde/de-nouveaux-espaces-inaugures.php
- https://tnm.qc.ca/traces/ouverture-triomphale-a-l-enseigne-de-moliere
- https://ici.radio-canada.ca/nouvelle/1813141/theatre-nouveau-monde-montreal-comedie-art-de-la-scene-archives
- https://thecanadianencyclopedia.ca/en/article/jean-gascon
- https://md-eksperiment.org/category/moliere-jean-baptiste
