Більш ніж пів століття тому, а саме 8 вересня 1964 року, The Beatles єдиний раз зупинилися на Монреальському форумі, щоб дати два 30-хвилинні концерти, які змусили понад 21 000 глядачів шаленіти, плакати й кричати від захвату. Хоча, якщо бути точнішим, то мова йшла про глядачок. Здебільшого жіноча публіка була в захваті, іноді навіть до непритомності. Це була бітломанія. Про те, як проходив єдиний концерт легендарних The Beatles в Монреалі, про деякі деталі й пікантні подробиці читайте на montreal-trend.com.
Культурне літо 1964
Культурне літо 1964 року було в Монреалі особливим. The Beatles провели дев’ять коротких годин у мегаполісі, давши два тридцятихвилинних концерти. Популярний ліверпульський гурт двічі виступив на Форумі. На час приїзду ліверпульська четвірка була вже надзвичайно популярна у всьому світі. Відтак їхня поява в аеропорту Дорваль викликала неабиякий ажіотаж, хоча, як стверджують очевидці події та деяка місцева преса, обійшлося без істерик. Причина приїзду до мегаполіса — північноамериканський тур, у який музиканти вирушили після того, як молода британська група випустила три альбоми трохи більше ніж за рік. Мова про Please Please Me, With the Beatles і A Hard Day’s Night.
Відтак 8 вересня о другій половині дня ліверпульська четвірка ступила на монреальську землю. Саме на цей день був запланований візит на Монреальський форум. Після двох виступів у Maple Leaf Gardens у Торонто напередодні, The Beatles прибули в аеропорт Дорваль трохи після 14:00. Не гаючи ні хвилини, музиканти попрямували в бік арени Montreal Canadiens, навколо якої, так само як і в аеропорту обстановка була доволі стриманою, вірніше не такою істеричною, як очікувалось. Влада очікувала заворушень, які спостерігалися в більшості міст Північної Америки, які вже відвідали The Beatles.
Але в Монреалі хвилювання фанатів і шанувальників, серед яких більшість була жіночої статі була контрольована. Що цьому посприяло важко сказати. Але достеменно відомо, що погода була дощова, до того ж 8 вересня стало першим днем повернення до школи та початку нового навчального року.
Два концерти по пів години
Хай там як, концерти були заплановані на Монреальському форумі, який розташовувався на вулиці Сент-Катрін — о 16:00 і 20:30. Квитки продавалися за 4,50 і 5,50 доларів. Так само відомо, що квитки на перший концерт були розкуплені досить швидко, відтак виникла ідея зробити ще один виступ. У підсумку The Beatles виступили для аудиторії близько 9500 глядачів о 16:00 годині. А за чотири з половиною години їх виступ побачили ще 11500 глядачів. Було виконано дванадцять пісень, як на першому, так і на другому концерті, серед яких не обійшлося без All My Loving, She Loves You і Can’t Buy Me Love.
Після завершення другого концерту, замість того, щоб лягати спати в Queen Elizabeth, як планувалося, музиканти вирішили їхати до аеропорту та сівши на літак, летіти у Флориду. Відомо, що саме тоді, вдень надійшли погрози життю Рінго Старру. Відтак, чи можна пояснити ці два швидкоплинні концерти й не бажання залишитися на ніч у Монреалі саме цим фактом не відомо, але гурт, судячи з усього вирішив не ризикувати й залишити місто завчасно.
Свідчення тих, хто був на тих концертах, нині стають реліквією, навіть для тих, хто не є фанатом ліверпульської четвірки. Молода Мішель Рішар, якій тоді було 18 років, також відвідала вечірній концерт о 20:30. Вона згадує, що для неї це було дуже зворушливо та бентежно, адже The Beatles вважались шанувальниками, а скоріш шанувальницями — богами. Що цікаво, після цієї першої зустрічі в Монреалі, дівчина бачила гурт наживо ще кілька разів, особливо їй запам’ятався концерт в Атлантік-Сіті.
Вона розповідає, що творчість The Beatles мотивувала молодь, змушувала мріяти й відкриватися музиці. Це були не просто вечірки та істеричні крики обожнення. Мішель Рішар сиділа в першому ряду перед сценою. Тому вона змогла бачити своїх кумирів зблизька. Але, на жаль, не мала можливості з ними познайомитися, а відтак, навіть не пробувала це зробити. На той час дівчина сама займалася шоубізнесом, не із чуток знала, що іноді зустрічі з людьми після концертів можуть безмежно дратувати. Тому, розповідає, навіть не думала турбувала музикантів, оскільки дуже добре знала все, що відчувають виконавці в такі моменти.
Місцеві зірки на концерті
Слід зауважити, що серед більш ніж 20 тисяч молодих людей, які мали змогу побачити The Beatles 8 вересня 1964 року під час їхнього єдиного візиту до Монреаля, було кілька місцевих зірок. Для кожного з них це була знакова подія. До прикладу відома яскрава історія Джанет Бертран, про те, як вона видавала себе за журналістку, щоби потрапити на пресконференцію, що відбулася того дня.
У той час Жанетт Бертран вела шоу Comment Why? в якому пробувала з’ясувати проблеми підлітків. Після першого концерту група дала пресконференцію, на яку і пробралася молода ведуча. Вона запитала The Beatles, чи знають вони, що близько 80% їхньої аудиторії цього вечора будуть франкомовними. Але її запитання, певно, не сподобалось менеджеру співаків, і він його проігнорував, перейшовши до наступного й, не дозволивши учасникам гурту відповісти. Однак по завершенню заходу дівчина в якийсь момент відчула руку на своєму плечі, а обернувшись побачила Джона Леннона.
Як розповіла пізніше Жанетт, він поцікавився, що відбувається, дівчина пояснила, що музиканти знаходяться у Квебеці. Її дуже розлютило те, що всі говорили виключно англійською мовою, ніби навколо не було франкомовних мешканців мегаполіса. Після розмови з Джоном, вона зрозуміла, що ліверпульська четвірка поняття не мала де вони були в той момент свого Північноамериканського туру. Відтак вона обмінялась кількома фразами ламаною французькою з музикантом, їй дали пару квитків на концерт, який мав відбутись о 20:30. І пізніше, коли концерт вже розпочався і The Beatles вийшли на сцену перше що вони зробили, привітали публіку гучним: Bonjour à tous.
Був у ті часи в Монреалі гурт під назвою Les Baronets. Ще до того, як The Beatles прибули в місто, він мав успіх завдяки пісні C’est fou mais c’est tout, каверу на Hold Me Tight. Тріо, що складалося з Рене Анжеліля, Жана Болна та П’єра Лабелля було дуже популярним, як у Монреалі, так у Квебеці. Відтак коли The Beatles, нарешті, прибули в Монреаль, Жан Болн чесно сказав, що досяг успіху саме завдяки чудовій четвірці.
Rolls-Royce Джона Леннона
Ба більше, Les Baronets, у повному складі вдалося пройти до майже гримерки ліверпульців, і лише в останній момент охоронець змусив їх повернутися. Пізніше Жан Болн згадував цю подію зі сміхом, але при тому додавав, що все ж таки зміг отримати автографи Джона Леннона та Пола Маккартні.
Після цих двох концертів у Монреалі почали з’являтись різні виставки й навіть музеї, які присвячені цій події. Яскравий приклад виставка «Бітлз у Монреалі». Вона зосереджена саме на цих гастролях до мегаполіса легендарної британської групи, яка зробила революцію в музиці всієї планети, вплинувши на музичні тенденції, що виникли в Монреалі та Квебеці. Одним із флагманських об’єктів виставки є яскравий Rolls-Royce Джона Леннона.
Загалом ця подія стала непересічною частиною історії Квебеку, адже музика The Beatles супроводжувала емансипацію цілого покоління та трансформацію суспільства Квебеку в 1960-х роках, на зорі Тихої революції.
Більше The Beatles ніколи не поверталися до Монреаля.
Джерела:
