Монреальський кінофестиваль: історія й традиції

Фестиваль кінематографу в Монреалі вважається одним із найбільш престижних в Північній Америці та світі. Проводять його кожного року з середини XX століття. Участь у фестивалі беруть видатні режисери та сценаристи та водночас молоді автори-авантюристи. Про історію створення, номінації, відомих особистостей, пов’язаних з кінофестом – пишемо далі на montreal-trend.

Заснування і розвиток кінофестивалю

У далекому 1977 році канадським компаніям із прокату фільмів та впливовим кінокритикам місцеві режисери й сценаристи організували показ робіт. Митці хотіли презентувати свої новаторські стрічки та спробувати нові формати оцінювання й критики робіт. Наступного року така подія вже мала статус міжнародного фестивалю. Саме тоді організатори провели офіційний конкурс робіт та вручити головний приз.

Першим переможцем Монреальського кінофестивалю став італійський режисер Сальваторе Ночіта. Він представив канадській публіці роботу під назвою «Лігабуе». Саме за неї митця удостоїли головної нагороди – Гран-прі «Великий приз Америк». Вже за 4 роки організатори фестивалю ввели для конкурсантів нову нагороду – Приз глядацьких симпатій.

Фото: montrealvisitorsguide.com

Задля привернення уваги серед канадських глядачів та водночас розвитку місцевих талантів, у 1984 році Монреальський кінофестиваль вирішив заснувати окрему нагороду для канадських режисерів, котрі не беруть участі в основній програмі конкурсу. Мали змогу оцінити конкретний фільм канадського митця журналісти-оглядачі, які висвітлювали подію. Голосувати дозволялося тільки гостям з-за кордону. Вже через два роки кінофестиваль започатковує приз канадському фільму від глядачів. А наприкінці 80-х років Монреальський фестиваль частував молодих режисерів-дебютантів грошовими призами. 

Шлях до міжнародного визнання

Участь у фестивалі Монреалю зацікавлювала щоразу більшу кількість режисерів з усіх куточків світу. Упродовж вісімдесятих-дев’яностих років переможцями конкурсу ставали митці не тільки з країн Північної Америки та Європи, але і Японії, Китаю, Аргентини, Перу, Нової Зеландії та Ірану. Фестиваль ставав по-справжньому міжнародним.

Він залишається одним із найстаріших кінофестивалів Канади, а що цікавіше – єдиним змагальним у Північній Америці. В той час інший видатний фестиваль, що проходить в Торонто – навпаки, є єдиним незмагальним. Обидва відіграють ключову роль у кінематографі Канади. Та на відміну від конкурсу в Торонто, Монреальський концентрується на непересічних кінострічках молодих режисерів з віддалених куточків планети. 

Фото: montrealvisitorsguide.com

Традиційно кінофестиваль у Монреалі проводять у серпні-вересні. Серед основних програм конкурсу є міжнародне змагання, дебюти в кіно, документальні стрічки та програма «Фокус» (світове кіно). До когорти журі потрапляють режисери, актори, сценаристи, критики та журналісти-оглядачі. Їх щороку після голосування і відгуків колег обирають директори кінофестивалю.

Монреальський фестиваль намагається зміцнити між режисерами різних країн обмін культурами і специфікою роботи. Він заохочує молодих митців розвивати власний стиль стрічок. Талановитих режисерів – продукувати і розповсюджувати свої непересічні роботи. Конкурсантів нагороджують призами. 

Серед головних – нагорода Гран-прі фестивалю, «Золотий зеніт», премія за кращих канадський фільм, за кращий латиноамериканський фільм, короткометражну стрічку. Віддати свій голос за кращого режисера, сценариста чи конкретну роботу можуть не тільки знані критики й актори, але і глядачі. Саме приз їхніх симпатій для молодого режисера є не менш важливим, як визнання колег. 

Comments

.,.,.,.