Театр Denise-Pelletier, котрий знаходиться і працює у провінції Квебек, місті Монреаль виділяється серед інших не пишною й вишуканою архітектурою, а своїм бажанням зробити культуру доступною та живою для молоді, загалом і для студентів, зокрема. Більш докладно про все це читайте на montreal-trend.com.
Основна місія
Основну свою місію театр Denise-Pelletier бачить у тому, щоб знайомити молодих людей, мешканців провінції Квебек і міста Монреаль з театром. Але не ніяк не означає, що сюди не можуть приходити інші верстви населення міста чи провінції. Адже театральна програма буде цікава будь-кому. Вона охоплює широку публіку через класичні та сучасні репертуари. До того ж тут проводяться численні заходи, які дозволяють значно підвищити обізнаність саме з театральної діяльності.
Театр Denise-Pelletier почав працювати в 1964 році. Саме тоді двоє акторів Франсуаза Граттон і Жиль Пеллетьє, а також Жорж Гроль, який окрім, як грати на сцені, був ще й режисером, переконали єзуїтів коледжу Сент-Марі профінансувати постановку для шкіл, п’єсу “Іфігенію”, яку написав французький драматург Жан Батист Расін. Який до слова, був одним із “великої трійці”. Мова про французьких драматургів XVII століття. Расін був поруч з Корнелем та Мольєром.
New Theatre Company
Прем’єра відбулася 28 лютого 1964 року в будівлі старої церкви Гезу. Слід зауважити, що церква була побудована з сірого каменю, який привезли з Монреаля. Внутрішня частина склепіння висотою 23 метри вкрита фресками в стилі trompe-l’oeil роботи художника Даніеля Мюллера з Нью-Йорка. Картини, що висять на стінах, – роботи братів Гальярді з Риму. І саме в такому антуражі пройшла прем’єра спектаклю. А тому, зовсім не дивно, що успіх цієї першої спроби був настільки приголомшливим, що було засновано New Theatre Company з метою створення п’єс, орієнтованих на молодь. Наступні п’ятнадцять вистав відбулися при повному аншлагу, зал був заповнений студентами.
Це був перший раз у Квебеку, коли між театром і школами було налагоджено такий міцний зв’язок. Протягом багатьох років компанія познайомила тисячі студентів зі світовим класичним репертуаром, а наприкінці 1960-х років вона ввела до свого репертуару твори квебекських і сучасних авторів.
У 1976 році New Theatre Company придбала кінотеатр Granada Theatre і завдяки дуже значним фінансовим інвестиціям перетворила його в театр на 890 місць. Поряд був побудований ще один невеликий зал Фред-Баррі, який міг вмістити лише 150 глядачів.
Який має бути репертуар?
У 1997 році New Theatre Company змінила назву. Тепер вона називалась Theatre Denise-Pelletier, а П’єр Руссо, був призначений художнім керівником у березні 1995 року й очолив художній колектив. У П’єра Руссо було присутнє своє бачення репертуару театру. Він віддавав перевагу програмам, зосередженим на класичному та сучасному репертуарі. Для нього було важливим, щоб репертуар базувався та був зосередженим на прочитанні таких творів, які прагнуть збалансованої присутності часових періодів, різних жанрів і стилів. Під його керівництвом театр пропрацював 20 років.
Theatre Denise-Pelletier пропонує студентам не лише відвідини спектаклів. Набір інструментів для співпраці дуже різноманітний. Це семінари, конференції, екскурсії театром. Не забувають у театрі й про педагогів. Тут проводять прем’єри для викладачів, семінари тощо.
Навчальні семінари для вчителів включають майстер-клас з адаптації та постановки тексту, який дає вчителям можливість зрозуміти та демістифікувати роботу з адаптації театрального тексту. Мета цих заходів — досягнення персоналізації постановки драматичного твору, ще до його реалізації на великій сцені.
