Theatre du Nouveau Monde — театр який створювався, щоб грати за класичними творами, щоб ставити класику, як міжнародну, так і національну. Саме про такий репертуар мріяли ті, хто заснував цей заклад. Про все це й про історію створення Theâtre du Nouveau Monde читайте на montreal-trend.com.
“Скупий” Мольєра
Компанія Théâtre du Nouveau Monde була заснована в 1951 році невеликою групою театралів, зокрема це були Жан Гаскон і Жаном-Луї Ру, які починали в Compagnons de Saint Laurent. В тій театральній трупі де починаючими акторами, керував отець Еміль Лего.
Засновники Théâtre du Nouveau Monde завжди мріяли про великий театр, основною місією якого буде представляти великі твори класичного та сучасного репертуару. А тому, не довго думаючи, розпочали свою діяльність з однієї з найкласичніших п’єс Жан-Батиста Поклена, більш відомого як Мольєр – “Скупий”. Все це відбулось 9 жовтня 1951 року. Першу, прем’єрну постановку “Скупого” Мольєра зробив Жан Гаскон. Він був не лише співзасновником і першим художнім керівником театру. До всього, Жан Гаскон також виконав у п’єсі роль Гарпагона.
У підсумку за своєю якістю та зухвалістю ця версія “Скупого” мала неабиякий успіх у глядача й у критиків, А згодом, після прем’єри, отримала статус класичної в Квебеку.
Франко-канадський театр
Theâtre du Nouveau Monde дуже швидко зарекомендував себе не просто як великий театр, а став великим франко-канадським театром.
Квебекській публіці у 1950-х роках були запропоновані “Le Trois Farces” і “Le Malade Imaginaire”. Все це ознаменувало історію інтерпретації Мольєра у Квебеку. Історію, яку започаткували в Theâtre du Nouveau Monde.
У 1955 році “Le Trois Farces” було представлено в Парижі, а “Temps des lilas” Марселя Дюбе — у Нью-Йорку й тому ж таки Парижі. До того ж Théâtre du Nouveau Monde побували з виставами у кількох містах Бельгії. Та основна, наймасштабніша робота була під час гастролей Канадою.
Впродовж 1950-х і 1960-х років у Théâtre du Nouveau Monde було ще декілька знакових успіхів, які знаменують історію театру протягом цього десятиліття. По перше, слід зауважити, що публіці пропонується дуже еклектичний репертуар. Він йшов від Поля Клоделя до Генрі де Монтерланта через Сашу Гітрі, до Річарда II Шекспіра та Діндона Фейдо. А на додачу, від танцю “Смерть” Стріндберга, до “Тригрошової опери” й «Матінки Кураж та її дітей” Брехта. Ось такі непрості творчі метаморфози, які не могли не сприйняти глядачі.
Виступи в церкві Gésù
Восени 1972 року, театральна трупа театру виступила в церкві Gésù, будівництво якої було розпочате, у далекому 1842 році, але так і не було завершене. В наш час церква Gésù була перетворена на аудиторію і стала одним із центрів культурного життя монреальців. Багато акторів, зокрема сподвижників de Saint-Laurent, під керівництвом отця Еміля Лего, Theatre du Nouveau Monde серед них, ставили свої спектаклі саме там, у церкві. Крім того, трупа театру Nouveau Monde виступила в Orpheum і Salle Port-Royal, що знаходиться на Place des Arts. Сьогодні це театр Жана Дюсеппа. Theatre du Nouveau Monde ніби потрапив у театральну течію, він грав у культових місцях.
До того ж саме у ті роки з’явилась група друзів театру. Це так звана Трупа абонементів Thyatre du Nouveau Monde. Щоб приєднатися до цих людей, усі бажаючи мають заповнити реєстраційну форму Troop на останній сторінці програмки сезону Thyatre du Nouveau Monde або на вебсайті компанії.
Ще одна цікава ініціатива, всі охочі можуть брати участь у виставах. Для цього лише слід відвідати ігрові майстерні, які веде режисер. По закінченню курсів він проводить кастинг, відбираючи акторів для вистави. Щоб стати актором вистави, в середньому треба відвідувати від 7 до 10 годин репетицій на тиждень. І хоч це важка акторська робота, вона того вартує.
