Серіал Minuit, le soirée, був створений Клодом Лего та П’єром-Івом Бернаром. Ідея з’явилася від захоплення світом монреальських охоронців у барах. Фільм успішно поєднує комедію та людську драму з особливим кінематографічним стилем, зокрема, завдяки використанню довгих сцен без діалогів та запам’ятовуваної музики, досліджуючи адаптацію трьох охоронців, що старіють, до модного нового середовища.
Як показує синопсис, серіал вирізнявся своєю оригінальністю, зосереджуючись на житті монреальських барів, яке часто неправильно розуміють, причому, не лише в мегаполісі, але й у всьому світі. Автори показали зіткнення культур — звичайні хлопці проти модних місць. Ще однією особливістю серіалу є те, що він знімався в Монреалі, але докладніше на montreal-trend.com.
Коротко про сюжет
Марк, Луї та Гаетан працюють швейцарами у вигаданому нічному клубі під назвою The Manhattan. Нова власниця хоче зробити бар елітним, і троє друзів змушені звикати не лише до цього нового модного робочого середовища, а й до неймовірних наслідків роботи в нових умовах. Це якщо коротко, але якщо більш детально, то повна трансляція канадського серіалу Minuit, le soirée на CinéCinéma Culte зібрала досить значну армію шанувальників.
Серіал виходив в ефір щосуботи ввечері, по три серії. Загалом це телешоу складається з трьох сезонів, продовж яких глядачі переглянули загалом замалим не 40 епізодів по 23 хвилини кожен. Згідно з хитросплетіннями сюжету у власника монреальського бару The Manhattan, Бенуа Жирара, з’явилося бажання піти на пенсію.
При цьому чоловік продає свій бізнес молодій жінці Фанні, яка являється дочкою італійського іммігранта, який уже був власником кількох закладів у Монреалі. Головні герої серіалу, троє дещо занедбаних охоронців закладу, або швейцарів, які мають уособлювати обличчя The Manhattan.
Перший із трьох — Марк Форест. Він у минулому мандрував світом. Чоловік є класичним типом невдах, він імпульсивний та м’яко характерний. Цього персонажа зіграв вельми харизматичний Клод Лего. Другий герой — це Луї Бержерон. Йому за сюжетом за тридцять років. Грає його оманливо безтурботний Луї Шампань. Бержерон наївний та огрядний, вдень він працює в міському департаменті громадських робіт.
І є ще третій головний герой — це старший державний діяч Гаетан Ланглуа, чоловік який має 50 років, завжди готовий прийти на допомогу. Цю роль виконує досить грізний Жульєн Пулен. Та попри такий імідж Жульєн надзвичайно тонко працює, щоб нагородити свого персонажа неабиякою людяністю. Без сумніву, це йому вдалося, персонаж, безсумнівно, став одним із найзворушливіших у серіалі.
Трійця досить згуртована, від чого має глибокий, внутрішній зв’язок. Ба більше, як з’ясувалося, чоловіки мають спільний кодекс. Вони використовують для опису своїх почуттів ім’я «Джо». А ще вони міцно обіймаються, коли настають важкі часи.
Нова власниця Фанні вважає, що троє друзів не відповідають рівню закладу, який вона хоче перетворити на гіпермодне місце з новою назвою Le S.A.S., де монреальці мали б змогу розслабитися. Відповідно всі троє опиняються на вулиці, їх звільняють. Але тріо, позбувшись рівноваги, а дехто, навіть житла, опинившись із цим складним світом сам на сам, завзято наполягатиме на своєму місці в ньому.
Елементи комедії
Сценарій написали П’єр-Ів Бернар та Клод Лего. Він буквально нашпигований гумористичними моментами та непорозуміннями. Як, наприклад, епізод із набором для хрещення домашніх тварин, або кумедне й недоречне використання костюма Бетмена. Так само, глядачі оцінили жарт, коли Марк виливає своє розчарування на поліетиленовий пакет, який досить важко зрозуміти, коли просто хочеш придбати фрукти та овочі в супермаркету.
Натомість слід відзначити, як автори зобразили Монреаль. Перше, що приходить у голову після перегляду, що зроблено це реалістично іноді навіть досить суворо, але завжди з гумором. Так, один зі знаків у парку пояснює, що місце залишається незавершеним, тому що обраний чиновник втік із тими грошима, які були призначені для виконання всіх робіт.
У серіалі так само чудово використовуються казкові образи. При цьому, місцева режисура не втомлюється підкреслювати строкатий внутрішній світ персонажів. Якщо вести мову, про Фанні, то чітко прослідковується момент, коли вона стає по справжньому дорослою, показуючи всі ті обмеження, з якими люди стикаються в житті. Усі ці ситуації та думки, їх дослідження постійно переосмислюються в серіалі, ніколи не повторюючись протягом усіх трьох сезонів.
Що стосується головних персонажів, то вони дійсно дуже милі, що може здивувати тих, хто має упереджені уявлення про світ викидайлів. Можна вважати серіал дослідженням, яке пропонує пізнати цінний урок. Відтак глядачі досить швидко захоплюються серіалом, і поспішали переглянути всі серії. Один кумедний епізод закінчувався, інший починався, що призводило до певної «залежності» від телешоу.
Інші персонажі, що оточують тріо головних героїв, не менш фантастичні. Усе та ж Фанні, до прикладу, приховує за образом динамічної бізнеследі емоційну чутливість. Її постійні обмовки та грубі помилки демонструють — вона далека від образу холодної бізнеследі, хоча й намагається йому слідувати.
Усі інші герої
Навколо чотирьох головних героїв, зрозуміло, існують усі інші. Мова про Бріжит, яку зіграла Джулі Ле Бретон, дівчини за викликом, яка намагається залишити свою «професію», до Аньєс, божевільної офіціантки, у виконанні Марі-Єв Больє та психолога з туалету, випускника Буенос-айреського вишу, якого дуже переконливо зіграв Ігор Овадіс.
Так само, не забуваємо про Ніно, проблемного брата Фанні — такого собі Щасливчика Гілмора в цьому серіалі. Загалом серіальних лиходіїв теж можна зрозуміти, адже всі пам’ятають «Правила гри» Жана Ренуара, культовий французький фільм знятий у 1939 році, який вважається одним із найвищих досягнень європейського кінематографа, де в кожного були свої причини чинити так, чи інакше. Або, щось на кшталт жорстокого гангстера, який продає наркотики, щоб оплатити лікування хворої дитини.
Є серед цих героїв і центральний персонаж, це Ян, якого блискуче зіграв Стефан Ганьйон. Спочатку глядач, звісно, його не долюбляє, хоча б тому, що він суперник Марка. Але, як виявляється, він є зрозумілим, хоча й неприємним до болю, відтак примудряється викликати певну емпатію.
Сценарист і режисер
Сценаристом Minuit, le soirée став П’єр-Ів Бернар. Він пише для телебачення, кіно та театру вже понад 15 років. У 1988 році, після здобуття ступеня магістра соціології в Монреальському університеті, пан Бернар став більше уваги приділяти творчому письму. Вважається, що робота Бернара в Minuit, le soir досягла повної зрілості. У 2006 році серіал отримав сім премій Gémeaux, у тому числі за найкращий сценарій.
Режисер серіалу Даніеля Гру має не лише оригінальний епатажний псевдонім — Podz. Він є автором ще кількох успішних проєктів, серед яких C.A., Les Bougon — C’est aussi ça la vie!, Au nom de la loi та 3 X rien. Гру вважається нетрадиційним режисером, який полюбляє похмурі історії та знімає людей, людство й гуманність у всіх їхніх проявах.
Як і багато режисерів, Podz формував свій стиль у рекламі, до того ж він є автором багатьох музичних відеокліпів, серед яких робота з Рене Дюпере, легендарним композитором Cirque du Soleil.
Джерела:
- https://www.lecoinducinephage.com/2008/04/minuit-le-soir-attention-chef-doeuvre/
- https://www.lapresse.ca/arts/television/2020–05–07/a-decouvrir-sur-vos-ecrans
- https://www.letemps.ch/culture/ecrans/minuit-soir-troubles-montreal-by-night?srsltid=AfmBOoopEysWsmUecOSY7FzJgIq9_M9MM6O_xNpupNMurNX-SQcgXdOI
- https://pix-media.com/shows/2869
