Париж, Берлін, Нью-Йорк. Так сталося, що старий, добрий Монреаль свого часу грав роль усіх цих міст, адже мегаполіс здатний втілювати на екрані найрізноманітніші характери, чи то пак, міста. Якби за це давали спеціальний Оскар, то Монреаль був би багаторазовим його володарем. Фактично, за останні 20 років у мегаполісі Квебеку було знято понад 8 тис. різних фільмів, телесеріалів та рекламних роликів. Завдяки своїй еклектичній архітектурі, а більше вигідним провінційним податковим пільгам та численним продюсерським компаніям, Монреаль приваблює, як місцеві, так і міжнародні кіностудії. Більш детально про улюблені монреальські кінолокації читайте на montreal-trend.com.
Монреаль кіномистецький
Отже, маємо непохитний факт — в очах глядачів Монреаль дуже запросто й невимушено, може зійти за європейське місто так само як і за американський мегаполіс. Тому зовсім невипадково одне з найбільших міст Квебеку є серцем кіноіндустрії провінції та завжди приваблювало талановитих творців для знімання кіно на його мальовничих вулицях, у старовинних кварталах і будівлях, різних архітектурних стилів.
А якщо додати той факт, що останнім часом непересічний геній місцевих режисерів, таких як Ксав’є Долан, Дені Вільньов та Жан-Марк Валле, отримав світове визнання, то стає зрозумілим, чому так зросла увага до міста та його неперевершеної харизми.
Монреаль ніколи не буває таким, як ви очікуєте його побачити. Тільки-но хтось починає думати, що вже розгадав це місто і все про нього знає, як він показує іншу сторону своєї особистості, що безмежно радує світову кіноіндустрію. Мало того, що місцева кіносцена вельми жвава, на ній відбувається велика кількість знімань, причому обома офіційними мовами, так ще й Голлівуд давно закохався в цей маленький острів на річці Святого Лаврентія.
Різноманітність його районів, різні архітектурні стилі, мінливий клімат, не кажучи вже про талант місцевих ремісників і постпродакшн команд. Усі ці фактори краще за тисячі слів пояснюють, чому такі режисери, як Мартін Скорсезе, Стівен Спілберг і Роберт Земекіс обирають для фільмування Монреаль.
До того ж цей хамелеоноподібний підхід дозволяє місту отримувати 650 мільйонів доларів на рік. Якщо проаналізувати більш ніж 100 тис. дозволів на фільмування, які були видані Бюро кіно й телебачення Монреаля, а саме цей орган відповідає за затвердження будь-якого знімання на вулицях, тротуарах, у парках чи громадських будівлях, то можна помітити, що, хоча великі виробництва часто монополізують увагу ЗМІ, саме малі — отримують найбільше дозволів.
Старий Монреаль
Одним із найпопулярніших, знаніших та найпотрібніших районів мегаполіса, який хочуть бачити у своїх фільмах світові режисери, без сумніву, є Старий Монреаль. Зі своїми брукованими вулицями та будівлями XVIII століття, цей міський район є чи не найкращим районом для знімання фільмів, дія яких відбувається в Європі.
Ситуації, коли на знімальному майданчику фільму, над яким працює режисер постановник, одна сторона вулиці спочатку схожа на Нью-Йорк, а вже через кілька годин, знаходячись тут же, можна відчути себе, ніби у Франції, нерідкість. Тому і є попит, говорять спеціалісти, які допомагають іноземним продюсерським компаніям знаходити місця для фільмування.
До прикладу — перехрестя вулиць Сен-Поль і Бонсекур — одне з найпопулярніших місць. Воно відоме в усьому світі, що правда,
багато хто знає його, як паризьке перехрестя. І це не дивно, адже саме це перехрестя було паризьким у таких фільмах, як «Слова» та «Смурфи 2», або, навіть російським у «Загадковій історії Бенджаміна Баттона».
Або ще один приклад — площа Воклен, розташована поблизу ратуші. Вона була місцем, де знімали битви у фільмі 2014 року «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього». А ще є місце Ювіля, яким лише містом воно не було, до прикладу, Берліном у фільмі «Сповідь небезпечної людини». А для того, щоби зняти сцени, що відбуваються на Волл-стріт, продюсери кілька разів вирушали на вулиці Нотр-Дам та Сен-Жак.
Однак, те, як за останні десятиліття еволюціонував Старий Монреаль, робить цей район усе менш привабливим для знімання фільмів. Тут з’являється все більша кількість сучасних будівель та нових підприємств, відтак історичний центр Монреаля вже не такий, як 30 років тому, і відчуття, що машина часу перенесла вас у минуле, потроху сходить на нівець. Адже в той час майже не було магазинів, ресторанів чи кондомініумів. Здебільшого були склади. Хоча й не варто робити із цього велику проблему.
По тому слід визнати, що Монреаль — це експресивне місто, місто для творіння. Це місто, де прославляють мистецтво та пристрасть. Тож не дивно, що десятки тисяч робочих місць тут пов’язані саме зі світом кіно, або, якщо бути більш точним, то близько 33 тис. Усі ці імена, що прокручуються на екрані, коли ви вмикаєте свій телефон — це люди, які наполегливо працюють над створенням фільмів, які ви любите. Люди, які складають ДНК Монреаля і допомагають місту отримувати прямі економічні вигоди в розмірі 300 мільйонів доларів щороку.
Дорчестер-сквер
Роблять свій внесок у цей фінансовий достаток, і природні куточки Монреаля, до прикладу, Дорчестер-сквер. Цей парк у центрі міста люблять кіномитці, причому не факт, що через сам парк, напевно, і через його околиці.
Будівля Sun Life часто зустрічається на задньому плані в різних фільмах, а провулок між вулицями Менсфілд і Меткалф ідеально підходить для створення в глядачів відчуття, що вони перебувають у Нью-Йорку. Саме в цьому місці було знято кілька відомих фільмів, зокрема, «Післязавтра», «Теплі тіла» та, нещодавно, «Довгий постріл».
Не дивлячись на те, що Ошелага-Мезоннев, район розташований у східній частині острова, і завжди вважався бідним районом, а за останні роки, він зазнав значних змін і джентрифікації, місцевим кіномитцям він подобається. Відтак в Ошелага-Мезоннев знімаються переважно місцеві кінокартини, серіали тощо. Їхні творці не мають таких самих бюджетів, як великі американські постановки. Тому шукають локації, де дешевше.
Юридичний аспект
Якщо торкнутися фінансового та юридичного аспекту, то переважна більшість знімань вимагає лише одного дозволу. Але деякі виробництва, особливо телесеріали, вимагають великої кількості дозволів. Серед телесеріалів та програм, які уклали найбільше угод із Бюро кіно й телебачення Монреаля — «30 життів».
Цей драматичний серіал, що транслювався на Radio-Canada з 2011 до 2016 року, лідирує за кількістю запитів на отримання дозволів на фільмування. У 200 різних локаціях їх виявилося 2350. А ще відомо, що на свіжому повітрі відбулося більш як 650 знімань. Адже події на відкритому повітрі відбувалися в 11 сезонах серіалу. Знамените шоу «Просто заради сміху», що теж знімалося переважно на відкритому повітрі, посіло третє місце з 1860 дозволами.
Улюбленими місцями фільмування є парк Лафонтен, площа Сен-Луї та відрізок бульвару Сен-Лоран між вулицею Лор’є та бульваром Сен-Жозеф. До прикладу, саме тут знімали серіал «Бути людиною». Насправді це американський серіал про пригоди вампіра, перевертня і привида, які живуть разом, отримав 820 дозволів на знімання, переважно в районі Мілтон-Парк, неподалік від l’Université McGill. Будиночки Вікторіанські епохи, у цьому серіалі, дуже нагадали режисерам і продюсерам Бостон.
Джерела:
