Королівський театр, перший постійний театр у Монреалі, який був урочисто відкритий у грудні 1825 року на вулиці Сен-Поль. Сьогодні тут розташоване східне крило Marché Bonsecours. Більш докладно про історію створення театру читайте на montreal-trend.com.
Театр Молсона
Насправді театральне мистецтво та театральні вистави давали у Монреалі починаючи з 1774 року. Що правда тоді все відбувалося здебільшого в номерах готелів.
Щоб відкрити постійний театр, бізнесмен Джон Молсон запропонував організовано збір коштів. Понад ста осіб і кілька компаній зібрали необхідну для заснування цього проєкту суму.
Слід зазначити, що Джон Молсон був одним з класичних представників капіталізму того часу. Він був водночас новатором, енергійною людиною, громадянином, хоча й експлуатував робітників. Окрім грошей на театр він пожертвував на заснування першої державної лікарні Монреаля. Він вклав багато грошей у першу канадську залізницю. А також став першим спонсором будівництва Королівського театру — першого стаціонарного театру Монреаля. Саме тому, Королівський театр, іноді називали театром Молсона.
Актор Чарльз Дікенс
Проєкт будівлі підготував архітектор Форбс. Будівництво ж першого постійного театру Монреаля коштувало 6 тисяч фунтів. Його фасад мав колонаду доричного ордера, звідки відкривався дуже гарний вид.
У 1825 році кількість населення Монреаля не перевищувало 25 тисяч мешканців і величезного фінансового успіху театр не пережив, проте проіснував близько двадцяти років.
Сюди приїжджали театральні трупи з Парижа, які представляли на сцені театру спектаклі за класичними творами та новітні французькі опери.
Цікаво, що театр використовувався гарнізонними офіцерами для вистав художньої самодіяльності. Коли Чарльз Дікенс, знаменитий англійський романіст, здійснив свою першу поїздку до Канади в 1842 році й залишився в Монреалі, він створив власну трупу акторів серед офіцерів гарнізону і кілька разів виступав на сцені саме Королівського театру.
Існує навіть копія однієї з програмок, на якій можна прочитати ім’я Чарльза Дікенса як актора Королівського театру. У 1842 році військові аматори успішно представили кілька творів.
Руйнування й пожежа
У 1844 році перший театр було знесено, щоб звільнити місце для Marché Bonsecours, ринку Монреалю. Але історія Королівського театру на цьому не скінчилася. Містер Хейз побудував новий театр на західному куті площі Далхаузі. Але будівля в 1852 році, під час великої пожежі в Монреалі, повністю згоріла. Та після пожежі пан Джессі Джозеф збудував ще один, новий Королівський театр. Цього разу на вулиці Коте. Тут починаючи з другої половини дев’ятнадцятого століття ставились комедії, драми, водевілі, опери та оперети саме французькою мовою.
Наприкінці ХІХ — початку XX століття основними майданчиками для вистав були Auditorium на площі д’Ювіль і Salle Jacques-Cartier, муніципальний театр, розташований у робітничому районі Сен-Рош. Водночас кілька муніципалітетів у центрі провінції, наприклад, у Bas-Saint-Laurent, також представляли професійні вистави.
Серед найпопулярніших жанрів були мелодрами, також глядачам подобалось вар’єте. Демонструвались у театрах й релігійні драми. Звичайно, що це відбувалось при кожній святковій нагоді. Театр спирався переважно на французькі п’єси, але зароджувалась і розвивалася місцева драматургія. Квебекський театр займає почесне місце в суспільстві. На соціальному рівні це франко-канадське відвоювання сцени призвело до доступу середнього класу до театру, що стало великою соціальною перемогою.
Пізніше на місце театру прийде кіно, але це вже зовсім інша історія.
